Скарбничка бібліотекаря

Приказки та прислів`я про навчання

Аз — били мене раз; буки — набили руки.
Азбука — перший щабель до науки.
Батіг не мука, а наперед наука.
Без буков та граматики не вчать математики.
Без муки нема науки.
Від дощечки (палітурки) до дощечки, а посередині ні трошечки.
Вік живи — вік учись.
Вік живи, вік учись і вік трудись.
Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
Вчення — світ, а невчення — тьма.
Вчення в щасті украша, а в нещасті утіша.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вчення красота, неучення — сухота.
Вчитися ніколи не пізно.
Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
Грамоті вчиться, не в зайчика грать.
Грамоті учиться — завжди пригодиться.
Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.
Драного, міху не надуть, а дурня не навчить.
Дурня не навчиш.
Дурня учить, що вилами по воді писать.
За вченого дають двох невчених, та й то не бе­руть.
За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За одного вченого дають десять невчених.
Книга вчить, як на світі жить.
Корінь науки гіркий, а плід смачний.
Краще сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.
Мертвого лічить, що дурня учить.
Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Наука краще багатства.
Наука не веде до бука.
Наука не пиво: в рот не виллєш.
Наука переміняє природу.
Наукою доходять, що й самовари у плузі ходять.
Наукою люди годуються.
Не вивчить школа, вивчить охота.
Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.
Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
Не кайся рано вставати, а молодим учиться.
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Не штука — наука, а штука розум.
Ні мерця розсмішить, ні дурня навчить.
Освіта — сила.
Освіта — що повітря та їжа.
Палиця хоч і німа, а декому дає ума.
Піти в науку, треба терпіть і муку.
Погана грамота — дурні згуби.Даремна трата часу.
Потрібно учиться — завжди пригодиться.
Свій розум май.
Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
Старого учить, що мертвого лічить.
Треба розумом надточити, де сила не візьме.
Умієш помиляться, умій і поправляться.
Учений водить, а невчений слідком ходить.
Учення світ,— а неучення тьма. Азбука —до мудрості драбина. (початок навчання.)
Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать. Недбайливо ставиться до навчання.
Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
Учись — умний будеш, працюй — не голодний.
Учись змолоду — пригодиться на старість.
Учителя і дерево пізнають по плодах.
Хто грамоти вміє, менше сіє, більше віє.
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
Читать-літать, нічого не понімать.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Чого навчився, того за плечима не носить.
Шануй учителя, як родителя.
Що з того, що воно письменне, коли з того пись­менства ні смаку, ні знаку.
Як коли грозою, а коли — лозою.
Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь — у книжку плюнь.

Афоризми про мову

Знищити нашу мову неможливо - це те саме, що запломбувати Ніагару Лесь Танюк

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Х.Арце

Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. А. Бортняк

Хто ясно думає, той ясно і говорить. Н. Буало

Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні. Леонід Вишеславський

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена. Франсуа Вольтер

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер

Доля народу нерозривно зв'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу. Нурмагомед Гаджиахмедов

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини. Й. Г. Гердер

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. М. Гоголь

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу. Олесь Гончар

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом. О. Гончар

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. О. Гончар

Рідна мова на чужині Ще милішою стає. Павло Грабовський

Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова. Вільгельм Гумбольт

Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша

Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров - умре нація. Юліан Дзерович

Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. В. Захарченко

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Л. Костенко

У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається... Ян Нецислав Бодуен де Куртене

Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце. Г. Лаубе

Доля української мови - то є водночас й доля української держави й нації. Ігор Лосєв

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. Павло Мовчан

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. А. Мокренко

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Іван Огієнко

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Іван Огієнко

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань. Іван Огієнко‎

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить. Олександр Олесь

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Олександр Олесь

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. Оксана Пахльовська

Рідна мова, немов цемент, зв язує людей. Вона дає їм найкращий спосіб розуміти один одного, однією думкою жити. А.Пашкевич

Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя - усе це показник цивілізованості суспільства. Олександр Пономарів

Без знання української мови українські устремління виявляться збудованими на піску. О.О. Потебня

Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою. Феофан Прокопович

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова. І. Репін

Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Нехай вона Хоч і живе своїм живим життям.щоразу служить вам,Максим Рильський

Нове життя нового прагне слова. Максим Рильський

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив. Сократ

Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова. В. Солоухін

Споконвіку було Слово. Старий Завіт

Мова - духовне багатство народу. Василь Сухомлинський

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару. Лесь Танюк

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. П. Тичина

Слово є вчинок. Л. Толстой

Я дуже люблю народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку. Л. Толстой

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка

Мова народу – кращий, що ніколи нев яне й вічно знов розпускається, цвіт усього його духовного життя. К.Ушинський

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Костянтин Ушинський

Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови... Костянтин Ушинський

Народна мова – скринька золота. Г.Фалькович

Мова - найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії. Ольга Федик

Немає магії сильнішої, ніж магія слів. А. Франс

Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Е. Челебі

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство. Шафраник

І возвеличимо на дивоІ розум наш, і наш язик... Т. Шевченко

Мова — це глибина тисячоліть. М. Шумило

Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови. Ольга Яремко

Більше діла — менше слів.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Відказ — не обух: ґулі не буде.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом.

Гостре словечко коле сердечко.

Давши слово — держись, не давши — кріпись.

До пива їсться, а до слова мовиться.

Добре слово варт завдатку.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Дурний язик голові не приятель.

За слово і честь, хоч голову з плеч.

За спрос грошей не беруть.

І під солодких слів буває гірко.

їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

Ласкаве слово краще карбованця.

На чужий роток не накинеш платок.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Не роби з-писка халяву.

Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

По шерсті собаці й назву (ймення) дають.

Проси—дадуть; стукай — відчинять.

Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Сказав, як сокирою одрубав.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Слово — не полова, язик — не помело.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово старше, ніж гроші.

Удар забувається, а. слово пам'ятається.

Умій сказати, умій і змовчати.

Хто мовчить, той двох навчить.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.